Аналітичний підсумок політичних подій тижня: перебіг, висновки, прогнози (01–08.09.2013)

Аналітичний підсумок політичних подій тижня: перебіг, висновки, прогнози (01–08.09.2013)

Україна: основні події

  • Вадим Тітушко, Сергій Приходько і Михайло Пшук, обвинувачені у побитті журналістів 18 травня в центрі Києва, засуджені умовно. Відповідне рішення виніс Шевченківський райсуд Києва у понеділок. Суд засудив Тітушко до позбавлення волі на 3 роки зі звільненням від виконання призначеного покарання строком на 2 роки. Пшук та Приходько засуджені на 2 роки обмеження волі з відстрочкою терміну виконання рішення на 1 рік і 6 місяців. Крім того, відповідно до мирової угоди, кривдники повинні солідарно відшкодувати матеріальний збиток журналістам.
  • Новообраний народний депутат Вадим Новинський написав заяву про вступ у фракцію Партії регіонів. Новинський переміг на довиборах по 224 округу в Севастополі 7 липня.
  • Лідер Компартії Петро Симоненко повідомив Центральну виборчу комісію, що 8 вересня відбудуться збори щодо призначення всеукраїнського референдуму про входження України до Митного союзу. Водночас, за повідомленням прес-служби Європейської народної партії, Окружний адмінсуд Києва заборонив Компартії організовувати та проводити збори щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу. Ухвалою суду також заборонено ЦВК направляти свого представника на збори громадян щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно вступу (приєднання) України до Митного союзу, запланованих на 8 вересня 2013 року.
  • Президент Віктор Янукович закликає ВР об'єднатися у питання просування України до Європи та просить не протиставляти євроінтеграцію співробітництву з Росією. Про це він заявив у вітальному слові під час урочистого відкриття третьої сесії ВР.
  • Апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив рішення Окружного адмінсуду Києва про легітимність продовження повноважень Київської міськради до 2015 року.
  • 45% опитаних громадян України підтримують інтеграцію України до Європейського Союзу, 36% - до Митного союзу Єдиного економічного простору. Про це свідчать результати опитування компанії Research & Branding Group.
  • Партія регіонів 100%-во підтримає євроінтеграційні законопроекти. Про це заявив "Українській правді" депутат Володимир Макеєнко після засідання фракції за участі президента Віктора Януковича.
  • Верховна Рада включила до порядку денного і направила зміни до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів до Конституційного суду. Законопроект є одним з так званих «євро інтеграційних» законів. Законопроект пропонує, зокрема, щоВерховна Радапозбавляється права призначати та звільняти суддів загальної юрисдикції на безстроковий термін.
  • Депутати Верховної Ради проголосували у першому читанні за «євроінтеграційний» законопроект №2399 щодо виконання судових рішень. З законопроектом за вимогою опозиції було виключено прикінцеві положення, які дозволяли не виплачувати близько 30 мільярдів гривень заборгованості держави по рішеннях суддів, винесених на користь українських громадян.
  • Верховна Рада призначила вибори у 5 одномандатних проблемних округах на 15 грудня. Ним пропонується провести вибори у проблемних округах №94, №132, №194, № 197 і №223.
  • Генпрокуратура перевіряє факт розголошення державної таємниці екс-главою СБУ членом фракції УДАР Валентином Наливайченко. Про це в інтерв'ю газеті «Сегодня» повідомив перший заступник генпрокурора Ринат Кузьмін. «Зокрема, перевіряється інформація, надана народними депутатами, про те, що Наливайченко виділив співробітникам ЦРУ кабінет на Володимирській (у СБУ) і дав їм можливість ознайомитися із секретними документами. При цьому жоден з іноземних фахівців допуску для такої роботи офіційно не одержував», - розповів він.
  • Вищий спеціальний суд відмовився передавати до Верховного суду скаргу екс-прем’єра Юлії Тимошенко на перегляд вироку у газовій справі. Про відповідне рішення, ухвалене 6 вересня, повідомляє прес-служба суду.
  • Європейська народна партія ухвалила рішення про прийняття до своїх лав партії «УДАР» у статусі спостерігача. Крім того, за повідомленням прес-служби «Батьківщини», рішенням ПА ЄНП партію «Наша Україна» було виведено зі складу Європейської народної партії.
  • Під час зустрічі з фракцією Партії регіонів 4 вересня президент України звинуватив російських партнерів у порушенні цілого ряду домовленостей. Янукович поскаржився на неохайність у відносинах, маючи на увазі невиконання взятих на себе російською стороною зобов'язань, порушення домовленостей і прагнення принизити і задавити. Янукович нагадав, що під час узгодження Харківських угод російська сторона на найвищому рівні пообіцяла, що частиною досягнутих домовленостей стане зміна формули ціни газу, що продається «Газпромом» в Україну. Згодом росіяни так і не дотримались обіцянки.
  • Міністри закордонних справ країн Євросоюзу попередили Росію про те, що не слід чинити тиск на сусідів, які прагнуть до тісніших відносин із Заходом. Після зустрічі з Верховним представником із закордонних справ і політики безпеки ЄС Кетрін Ештон в суботу у Вільнюсі міністри визнали: країни Східного партнерства «стикаються з великим тиском». Раніше радник президента РФ Сергій Глазьєв заявляв, що у разі підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом Україна перестане бути для Росії стратегічним партнером і фактично втратить статус суб’єкта міжнародного права.

 

Події у Волинській області та місті Луцьку

         

Сесія обласної ради: продовження без закінчення

В минулий вівторок депутати Волинської обласної ради зібрались на друге пленарне засідання 20-ої сесії. Депутати сподівались за два сесійні дні розглянути усі питання порядку денного, проте, не так сталось як гадалось. В чергове «каменем спотикання» стали питання, які можна віднести до політичних – це присвоєння звання «Почесного громадянина Волині» декільком волинянам, призначення ректора Волинського інституту післядипломної освіти та деякі інші. Тепер про все по порядку.

 http://volynmedia.com/-/uploads/articles/001/616/colwidth-90815c40a04e550fa67987865b480362.jpg

Зміни у фракціях і групах

На початку роботи пленарного засідання голова обласної ради Володимир Войтович повідомив про припинення діяльності фракції партії «Фронт змін» та перехід трьох її членів (Ігоря Гузя, Василя Столяра  та Валентина Кошельника) до фракції ВО «Батьківщина».

Ще п’ятеро депутатів В’ячеслав Рубльов, Олександр Хоміч, Ігор Лех, Олександр Кирильчук і Віктор Кобринчук  повідомили про свій вихід і з фракції ВО «Батьківщина», а також з депутатської групи «Патріоти Волині». Нагадаємо, що понад рік тому вони були виключені з партії ВО «Батьківщина» за  вступ до згаданої депутатської групи, створеної на підтримку кандидата у народні депутати Степана Івахіва.

Щодо переходу уже колишніх «фронтовиків» у лави «Батьківщини», то тут особливих запитань не виникає. Партії об’єднались, отже логічно, що депутати стали членами уже об’єднаної фракції. Проте виглядає дивним те, що один з найактивніших «фронтовиків» Ігор Гузь поки що не отримав якоїсь офіційної посади ні фракції, ні у партії.

http://volynmedia.com/-/uploads/articles/001/616/colwidth-c60c384fa6df1535a6a431670861cd63.jpgЦікавішою є ситуація з виходом екс-батьківщинівців з групи «Патріоти Волині». Те що ці депутати залишили лави фракції «Батьківщина» сюрпризом не стало, оскільки вони на цей момент уже були виключені з партії та отримали певне сприяння від влади і у фракції «Батьківщина» уже не сприймались як «свої». Але їхній вихід з групи «Патріоти Волині» виглядає досить дивним. Дивним він є в першу чергу через, те що саме через входження до групи Степана Івахіва їх виключили з «Батьківщини». По-друге, складається враження, що народний депутат, який був ініціатором створення групи, втратив до неї інтерес. Цю версію ж підтверджує і зникнення однойменної групи у Луцькій міській раді. А це підтверджує тезу, що «Патріоти Волині» створювались з передвиборчою метою, і якоїсь змістовної діяльності вони не вели, особливо у обласній раді. А по третє, самі обранці обласної ради – члени групи не продукували якихось ініціатив, не підтримували популяризацію бренду фонду Івахіва, а тому його команда не бачила сенсу у подальшому існуванні групи. За інформацією джерел близьких до Степана Івахіва, його команда вирішила більше сконцентруватись на діяльності в межах 21-го виборчого округу і не розпорошувати свої зусилля на інші території.

Хоча Володимир Войтович і не оголосив на сесії, але «Патріоти Волині» припинили своє існування в обласній раді, оскільки в групі залишився один депутат (Святослав Кравчук), а згідно з регламентом депутатська група припиняє свої існування, якщо у її складі зменшується мінімально допустима кількість депутатів (5 осіб). Також можна припустити, що найближчим часом депутати, що покинули лави фракції «Батьківщина» та групи «Патріоти Волині» увійдуть до групи «Нова Волинь», що виглядає логічним, або створять іншу групу, щоб спільно діяти у обласній раді.

 

Нові «Почесні громадяни Волині»

Одним з найбільш суперечливих рішень другого пленарного засідання сесії стало рішення про присвоєння «Почесного громадянина Волині» митрополиту Ніфонту та народному депутату декількох скликань, члену фракції Партії регіонів Катерині Ващук.

http://volynmedia.com/-/uploads/articles/001/616/colwidth-f54f137fd29e79a00b1c6496df770c19.jpgЯкщо питань стосовно присвоєння почесного громадянина Волині митрополиту Ніфонту, який вже довгий час хворіє, не викликало значних зауважень, то щодо Катерини Ващук розгорнулись жваві дискусії. Зокрема депутати опозиціонери закидали пані Ващук голосування її картки за мовний закон минулого року та чітку провладну позицію в загалом опозиційному регіоні. В свою чергу ряд депутатів провладної більшості та окремі депутати, яких можна віднести до опозиції (Олександр Свирида, Борис Загрева) наголошували на неабияких заслугах Катерини Ващук перед регіоном.

І хоча на підтримку рішення проголосували 43 депутати певний неприємний післясмак від голосування та дискусій залишився. В першу чергу це сталось через те, що подібні рішення в минулому приймались практично одностайно. По друге, ініціатори присвоєння почесних звань «схитрували» включивши дві кандидатури в одне рішення. Очевидно, що при голосуванні за кожну кандидатуру окремо результати були б трохи іншими. І по-третє, цим рішенням закладено небезпечний прецедент присвоєння почесних звань діючим політикам. В майбутньому таке рішення може обернутись тим, що депутатська більшість в місцевих радах на догоду чиїмось амбіціям чи політичним інтересам будуть приймати відповідні рішення не лише за заслуги перед громадою.

 

Інститут з ректором чи без ректора?

Посада ректора Волинського інституту післядипломної освіти останнім часом стала політичною. А все через те, що право призначення чи звільнення цієї посадової особи належить до компетенції Волинської обласної ради.

http://volynmedia.com/-/uploads/articles/001/616/colwidth-ca5d036df0b59be85d8464b31aaf6b8c.jpgВпродовж останнього року депутати переймались долею уже екс-ректора інститут Михайла Сташенка, який близький до опозиційних сил і був депутатом обласної ради минулого скликання від БЮТ. Тепер влада зробила ставку на колишнього члена фракції «Батьківщина», одного з лідерів козацького руху Петра Олешка.

Таким рішенням влада в особі Бориса Клімчука «вбиває декілька зайців». По перше, дякує Олешку за зраду фракції та висування на виборах народних депутатів по 23-му виборчому окрузі для створення конкуренції тодішньому голові обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолію Грицюку. По друге, демонструє наскільки нестійкі депутати представляють опозиційні політичні сили у обласній раді та продовжує використовувати останніх для вирішення своїх тактичних завдань. По третє, показує іншим депутат, що в арсеналі влади ще достатньо «пряників», якими вона готова зваблювати псевдоопозиційних депутатів.

Але бездоганно виконати завдання з призначення Олешка обласна рада не змогла, що й стало причиною зриву сесії та перенесення її продовження ще майже на місяць. І хоча голосування за призначення Олешка ректором інституту дало 45 голосів «за», але це рішення голова обласної ради так і не підписав, про що свідчить перелік рішень сесії на офіційному сайті обласної ради.

Відразу після голосування депутати від опозиції з’ясували, що за відповідне рішення проголосувала картка депутата Богдана Дівнича, якого не було у залі. Здавалось, що депутати опозиціонери, в першу чергу з фракції «Свобода», лише чекали приводу для блокування трибуни, а тут влада (чи система голосування) дала їм привід для цього. Це і стало причиною зриву пленарного засідання 3 вересня і його продовження 4 вересня.

Опозиція вимагала переголосування цього питання та внесення змін до регламенту, щоб убезпечити в майбутньому непересональне голосування. Керівництво облради та депутатської більшості – стояли на позиціях внесення змін до регламенту, але не погоджувались на переголосування питання про призначення ректора. Голова обласної ради навіть сказав, що він має усі повноваження для призначення Петра Олешка своїм розпорядженням. Як наслідок опозиція заблокувала трибуну, а робота сесії обласної ради зайшла в тупик.

Хто виграв від цієї ситуації невідомо. Швидше за все переможців немає. Влада показала, що вона готова «протягувати» потрібні рішення будь-якою ціною. Але виникає питання чи дійсно призначення Олешка було тим рішення, яке потрібно приймати у сумнівний спосіб.

Опозиція в свою чергу продемонструвала, що попри меншість, вона має вплив на прийняття резонансних рішень у раді. З іншої сторони опозиціонери не до кінця продумали наслідків своїх дій. Для опозиціонерів логічним видається продовжувати блокувати трибуну і на наступному пленарному засіданні 30 вересня, що виглядає не зовсім раціонально, якщо врахувати, що на підтримку призначення Олешка проголосували 45 депутатів, а не 41, коли б голос одного депутата міг бути вирішальним.

Очевидно, що вихід з тупику лежить у площині внесення змін до регламенту, які б гарантували лише особисте голосування депутатів.

Питання виникають і до самого Петра Олешка. Як відомого він немає ні відповідного досвіду, ні авторитету у освітніх та наукових колах, щоб керувати цим закладом освіти. А призначення у такий спосіб не додасть авторитету козацькому генералу Олешку й у колективі інституту.

 

Серед інших важливих подій у регіоні, варто відзначити наступні:

  • У селі Осівці Камінь-Каширського району батьки не пустили дітей на перший дзвоник та вимагають ремонту школи. Вони написали відповідне звернення міністру освіти Дмитру Табачнику, начальнику обласного управління освіти Олександру Хомичу, голові облдержадміністрації Борису Клімчуку, голові Волинської обласної ради Володимиру Войтовичу. А вже 2 вересня під час оперативної наради у Волинській обласній державній адміністрації було заявлено, що в Осівцях збудують нову школу. Під час сесії обласної ради 3 вересня депутати не підтримали запит Олександра Пирожика(депутат від ВО «Свобода»)щодо врегулювання цього конфлікту.
  • На початку вересня народний депутат Ігор Палиця перебував з робочим візитом у Луцьку. За час свого візиту він провів прес-конференцію для місцевих ЗМІ, презентував власний проект «Луцьк-2020», відкрив 5 сучасних футбольних міні-полів біля навчальних закладів, взяв участь у інших заходах. Також громадська мережа ОПОРА оприлюднила дані свого дослідження стосовно найбільших «прогульників» другої сесії парламенту. Ігор Палиця, посів друге місце у цьому антирейтингу, оскільки був відсутній 28 разів із 46 реєстрацій. Детальніше про діяльність народного депутата на Волині та парламенті у нашому окремому матеріалі, який буде підготовлений згодом.
  • 4 вересня під час засідання виконавчого комітету Луцької міської ради секретар міської ради, голова Волинської обласної організації ВО «Батьківщина»  Григорій Пустовіт  заявив, що на нього намагалися вчинити замах, зламавши гальмівну систему його службового авто. Григорій Пустовіт пов’язує спробу замаху зі своєю політичною діяльністю. У свою чергу начальник УМВС України у Волинській області Олександр Терещук вважає, щозамаху на життя секретаря Луцької міської ради ніхто не чинив. Терещук повідомив, що заяв від громадян і, зокрема, від Григорія Пустовіта у міліцію не надходило, проте, міліція в ситуації «розбирається»: порушили кримінальне провадження, проводять досудове розслідування.
  • З ініціативи ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» 6 вересня біля приміщення Волинської обласної ради на Київському майдані у Луцьку відбувся нечисленний мітинг на якому політики закликали владу розслідувати вбивство українських рибалок, яке сталось у липні в Азовському морі.
  • Депутат Луцької міської ради Андрій Осіпов  звернувся до суду з позовом, в якому вимагає скасувати рішення міської ради щодо реформування сфери охорони здоров’я, і зокрема, створення комунального закладу «Луцький центр первинної медико-санітарної допомоги №1». 
  • Під тиском громади та активістів «Свободи» Ківерцівська райрада зберегла Цуманську райлікарню. 5 вересня на сесії Ківерцівської райради депутати розглядали проект рішення «Про реорганізацію Ківерцівської центральної районної лікарні, Цуманьської районної лікарні Ківерцівського району Волинської області, Олицької міської лікарні Ківерцівського району Волинської області шляхом приєднання до комунального закладу «Ківерцівське районне територіальне медичне об’єднання». Проти такої реформи категорично виступили представники Цуманської громади та депутати від Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
  • Заступником голови Волинської обласної організації ВО «Батьківщина» обрали Олександра Мартинюка. Мартинюк тривалий час очолював облсну організацію партії «Реформи і порядок».

.

Підготовлено експертами ЛМГО «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» з метою якісного інформування політично свідомої громадськості про ключові політичні події держави, області та міста. При підготовці даного матеріалу використовувалась інформація всеукраїнських та місцевих друкованих і електронних засобів масової інформації (unian.net, interfax.ua, volynnews.com, pravda.lutsk.ua, vip.volyn.ua, zik.ua, p-p.com.ua, volynpost.com, volyn.com.ua), офіційних інтернет сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування (voladm.gov.ua, volynrada.gov.ua, lutsk.ua).

 

Джерело - ЦПАВК

Розповісти друзям: 
comments powered by Disqus