Аналітичний підсумок політичних подій тижня: перебіг, висновки, прогнози (03–10.03.2014)

Аналітичний підсумок політичних подій тижня: перебіг, висновки, прогнози (03–10.03.2014)

Україна: основні події

  • За три місяці протистоянь в Україні кількість жертв сягнула понад100 осіб. Такі офіційні дані називають у Міністерстві охорони здоров’я. Мова йде про акції протесту в центрі Києва починаючи з 30 листопада минулого року. Також за даними МОЗ України з місця загострення сутичок у центрі столиці за медичною допомогою звернулися 984 постраждалі, 646 з них госпіталізовано. За інформацією спільноти Євромайдан SOS станом на 7 березня 263 особи вважаються зниклими.
  • На сайті Міністерства внутрішніх справ України з’явилось оголошення про розшук Віктора Януковича. Його дані вказано серед осіб, які переховуються від органів влади. 25 лютого Генеральна прокуратура України повідомила про оголошення його в розшук. Також у розшуку знаходяться екс-міністр внутрішніх справ України Віталій Захарченко та та екс-глава Адміністрації президента Андрій Клюєв.
  • В ході російсько-українських протистоянь у Кримуросійські військові, захопили будівлі декількох українських військових частин, прикордонних загонів та декількох військових аеродромів. У відповідь на такі дії українські силовики почали операцію «Кордон», встановивши на українсько-російському кордоні додаткові наряди прикордонників.  
  • Верховна Рада Криму на засіданні 6 березня проголосувала за призначення референдуму про приєднання півострова до Росії на 16 березня. Пізніше цього ж дня ВР АР Крим прийняла рішення по входження автономії до складу Російської Федерації.
  • Львівська обласна радапропонує кримчанам тимчасовий притулок до врегулювання військово-політичної ситуації на півострові. За повідомленням керівництва Львівської облради, тут цілодобово працюватиме телефон гарячої лінії, де прийматимуть повідомлення жителів Криму, які виявляють бажання приїхати на Львівщину для тимчасового проживання. Крім того, безкоштовний притулок для кримчан готові надати і прості жителі Львова, а також мешканці Івано-Франківщини.
  • На ситуацію в Україні постійно намагаються реагувати конкретними діями світові лідери. Так, Президент США Барак Обама заявив, що подальше порушення українського суверенітету з боку Росії призведе до міжнародної політичної та економічної ізоляції. США ужепризупинили торговельно-інвестиційні переговори та військове співробітництво з Росією. Латвія і Литва заборонили в’їзд на їхню територію 18 осіб на чолі із Віктором Януковичем, яких підозрюють у порушенні прав людини та застосуванні насильства. Євросоюз заморозив банківські рахунки 18 діячів режиму Януковича, які вважаються незаконно вивезеними та будуть повернені в державну скарбницю України. Готовність допомогти суверенній Україні також висловили Польща, Великобританія та Німеччина. Натомість, Китай заявив про дотримання принципу невтручання у внутрішні справи України.
  • У зв’язку із ситуацією, що склалася у Криму, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія, США зупинили підготовку до саміту Великої вісімки, який мав відбутися у червні цього року в Сочі, та обіцяють ввести конкретні санкції щодо економічної ізоляції Росії. Натомість, Президент Росії Володимир Путін заявив, що Захід необґрунтовано звинувачує Росію у втручанні у внутрішні справи України та закликає США згадати про дії у Лівії, Іраці та Афганістані. А введення економічних санкцій, за словами Путіна, викличе негативні наслідки не лише для Росії, а й для самого Заходу.
  • Російський «Газпром»прийняв рішення про скасування пільг на постачання газу Україні з 1 квітня у зв’язку із невиконанням домовленостей, які були досягнуті під час підписання доповнення до контракту про надання знижки. Розмір заборгованості за постачання російського газу в Газпромі оцінили в 1,549 мільярда доларів. Натомість, на реверсивні поставки газу Україні погодився уряд Словаччини, тим самим підтримавши курс України на енергетичну незалежність від Росії. Також, постачати газ Україні може німецька RWE в рамках підписаної ще у 2012 році угоди.
  • Кабінет міністрів та Міністерство фінансів України розпочали роботу щодо стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі. Так, у КМУ уже переглянули перелік держпрограм, які протягом останнього року не фінансувалися, що дозволить заощадити 48 млрд грн. з держбюджету. Крім того, у стабілізації економічної ситуації в державі зацікавлені США та Європейський Союз, які готові надати фінансову допомогу Україні. Так, Європейська комісія погодила пакет фінансової допомоги для України на загальну суму 11 млрд євро. Ще 1 млрд доларів кредиту Україна може отримати від США. До фінансової допомоги Україні готовий долучитися і уряд Японії.
  • Тетяну Чорновіл призначено на посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. Раніше цю посаду займав Андрій Богдан, який був звільнений відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України 5 березня 2014 р.
  • Лідер Правого сектору Дмитро Ярош підтвердив, що балотуватиметься на виборах президента, що відбудуться 25 травня 2014 року.
  • Військові спостерігачі ОБСЄ втретє не змогли потрапити на територію Криму. З боку блокпоста, що перегороджує в’їзд на півострів, пролунали попереджувальні постріли. У програмі візиту делегації у складі 47 осіб було відвідування об’єктів Збройних сил України і ЧФ РФ на території АРК.
  • В Криму викрадають громадських активістів та журналістів. У Сімферополі заарештовано активістів «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна та Анатолія Ковальського. На КПП при в'їзді до Криму з боку Херсонської області були затримані дві групи журналістів та активістів – Катерина Бутко, Олександра Рязанцева, Євген Рахно, Олесь Кромпляс та Олена Максименко. У Севастополі викрали ще одного активіста – керівника крайової організації Української республіканської партії, Ігоря Кірющенко. Місце перебування цих осіб наразі невідоме.
  • У Бахчисараї, викрадений 9 березня, командир автомобільного батальйону військової части А2904 Володимир Садовник здав військову частину російським інтервентам та перейшов на їхню сторону.
  • Колишній російський олігарх і один з найвідоміших російських ув'язнених Михайло Ходорковський прибув до Києва. 9 березня він виступив зі сцени Майдану, а 10-го – прочитав лекцію студентам КПІ на тему "Права і свободи".
  • Україна може підписати політичну частину угоди про асоціацію з ЄС 21 березня. Про це повідомив в.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця. Що стосується зони вільної торгівлі з ЄС, то ця частина угоди буде підписана після президентських виборів в Україні.
  • Екс-голову Харківської ОДА Михайла Добкіна затримали у Генпрокуратурі і помістили у ізолятор тимчасового утримання.

 

Події у Волинській області та місті Луцьку

http://volynmedia.com/-/uploads/articles/003/028/colwidth-f8e1c8d97b05feb1c41bb9cfab13cb5d.jpgПризначення в області: сила громади та вибори

Кадрова політика це саме та тема, яка викликає багато дискусій після будь-якої зміни влади на національному рівні. Так було у 2005-му, і у 2010-му, так є і зараз. І якщо роль громади у кадровій політиці у попередні роки були незначною, то в сьогоднішніх умовах вимоги громадськості проблематично ігнорувати при призначенні будь-якого нового посадовця.

Перед новою владою стоїть два майже взаємовиключні завдання: перше – відновити керованість державного механізму; друге – відновити довіру громадян до інститутів влади. Виконати ці завдання одночасно у стислі терміни та у напіввійськовій ситуації, яка має місце сьогодні в Україні, практично не реально.

Нова центральна влада вирішила розподілити відповідальність за стан справ у державі у найближчі місяці між трьома політичними силами («Батьківщина», «Свобода» та УДАР) і не придумала нічого кращого як використати квотний принцип заповнення владних посад. Посади в уряді обійняли представники «Батьківщина» та «Свободи». УДАР вирішив в уряд не входити, але «забронював» для свого представника посаду керівника СБУ.

В регіонах владу вирішили ділити все таки на трьох. На початку місяця головою Волинської обласної державної адміністрації було призначено Григорія Пустовіта, секретаря Луцької міської ради, голову обласної організації ВО «Батьківщина». Це призначення виглядає логічним з точки зору ситуації у якій перебуває Україна. З однієї сторони Пустовіт колишній військовий, а з іншої – боєць партії, який не звик обговорювати рішень вищого партійного керівництва.

І хоча влада обіцяла усі призначення здійснювати публічно та узгоджувати з Майданом, в цьому випадку обіцянку виконано не було, або було виконано постфактум. Проте, це призначення виявилось не контраверсійним і місцеві лідери Майдану, і суспільство це сприйняли. Пустовіт виявився оптимальною кандидатурою серед тих, які обговорювались.

Основні завдання, які постали перед новим головою ОДА – сформувати дієву владну команду, досягти якихось позитивних результатів у регіоні та створити необхідні передумови для перемоги «свого» кандидата на президентських виборах у травні.

Сформувати власну дієву команду пану Пустовіту очевидно не вдасться, оскільки квотний підхід (розподіл владних посад у рівних частках серед трьох партій) це не може забезпечити в принципі. Нові призначенці в першу чергу будуть зобов’язані своїми посадами не голові ОДА чи громаді, а своїм партійним керівникам. Можна припустити, що близько половини посад у місцевих органах виконавчої влади обіймуть висуванці «Батьківщини», а другу половину ставленики «Свободи» і позапартійні. УДАР, який має більше в порівняно з іншими партіями проблеми з кадрами, очевидно отримає мінімальну частку посад в регіоні, або не отримає зовсім. Після публічної обструкції висуванця від УДАРу на посаду заступника голови ОДА, місцеві лідери партійної організації оголосили, що за своєю квотою готові делегувати у владу авторитетних осіб, яких запропонує громадськість.

 Попри серйозний кадровий голод в регіоні та небажання багатьох осіб обіймати тимчасові посади керівників, Григорій Олександрович не наважився здійснювати кадрові призначення кулуарно. Кандидатури заступників голови ОДА були відкрито обговорені на раді ВО «Майдан» та представлені на віче Луцького Майдану. Проте, таку, небачену раніше, публічність у кадровій політиці всерівно не усі сприйняли належним чином.

Окремої уваги потребує і позиція громадських середовищ Луцького майдану (Правий Сектор, Самооборона, Автомайдан і Громадський сектор), які високо підняли планку вимог щодо кадрових рішень нової влади. Серед цих вимог – заміщення керівних посад на основі відкритих конкурсів, неможливість участі у розподілі посад осіб, що чітко підтримували позицію Партії регіонів або підозрюються у вчиненні корупційних дій, публічне обговорення, в тому числі у фахових середовищах, кандидатур і т. і.

Серед усіх цих середовищ, особливо вирізняється позиція Правого сектору, якого нова влада відверто побоюється. Представники Правого сектору змусили ряд керівників органів виконавчої влади і фіскальних структур написати заяви на звільнення і намагаються контролювати призначення у цих сферах. Проте позиція цієї організації не до кінця є зрозумілою. Вони намагаються контролювати нову владу, але їхній лідер Дмитро Ярош також претендує на владу, декларуючи свою участь у президентських виборах.

Призначення керівників обласних управлінь СБУ та МВС відбулись практично без будь-яких громадських обговорень у місцевих середовищах. І якщо новопризначений начальник УМВС в області Віктор Швидкий брав участь у революційних подіях, то керівник СБУ Володимир Мельникович був по інший бік барикад, а тому це рішення, доведене зі столиці, в регіоні розуміють далеко не всі.

Президентські вибори також вносять певні корективи у кадрову політику в регіоні. Політики від провідних політичних сил, які могли б обійняти посади у виконавчих органах влади, і яких би підтримало суспільство, наразі віддали перевагу роботі у виборчих штабах з підготовки до президентських виборів. В тому числі через це серед претендентів на керівні посади з’являються маловідомі кандидатури.

Як висновок можна спрогнозувати, що кадрова політика залишатиметься ще довго викликом для нової влади і особисто для голови ОДА.

 

Серед інших важливих подій у регіоні, варто відзначити наступні:

  • 3 березня рішенням 56-ї сесії Луцької міської ради було припинено повноваження секретаря ради Григорія Пустовіта. Таке рішення депутати прийняли згідно із законодавством шляхом таємного голосування. «За» проголосували 31 з 33 присутніх на сесії депутатів. За день до того Пустовіт був призначений головою Волинської облдержадміністрації.
  • 5 березня депутати Волинської обласної ради прийнялибюджет області на 2014 рік під час засідання 24-ї сесії. «За» проголосували 51 з 53 присутніх на сесії депутатів. Значну суму, 38 мільйонів, волинські обранці виділили на ремонт доріг. Ще приблизно стільки ж коштів спрямують на благоустрій. Решту суми розподілять між містами та районами.
  • Екс-заступник голови ОДАВіталій Карпюк та депутатТамара Ковальчук подали на розгляд сесії Волинської обласної ради заяви про вихід з Партії регіонів та складання депутатських повноважень. Про вихід з Партії регіонів подали заяви також депутатиЮрій Лобач, Олег Борбелюк та Андрій Тимейчук. Натомість, депутат Петро Олешко подав заяву про вихід з депутатської групи «Нова Волинь» та вступ у фракцію ВО «Батьківщина».
  • Начальник митного посту «Луцьк» Юрій Новиченконаписав заяву про звільнення за власним бажанням після того, як 5 березня до нього навідались представники Правого сектору. Тимчасово виконувати обов’язки керівника посту «Луцьк» буде його заступник Сергій Мельник.
  • Нещодавно звільненого з посади начальника Управління Служби безпеки України у Волинській області Володимира Мельниковича повторно призначено на цю посаду указом в. о. Президента України Олександра Турчинова. Мельникович займав цю посаду до 5 лютого 2014 року, доки не був звільнений указом Віктора Януковича. З 5 лютого по 5 березня начальником Управління СБУ у Волинській області був Юрій Гетало.
  • Депутат Володимир-Волинської міської ради Руслан Пилипюк склав свої депутатські повноваження. Пилипюк був депутатом від ВО "Свобода".
  • Кандидат у заступники голови Волинської ОДА Олег Тарасюк відмовився обіймати запропоновану посаду. Однією з причин цього кроку стала неготовність кандидата до відкритої розмови з представниками різних середовищ Луцького Майдану та ЗМІ під час публічного представлення та обговорення потенційних кандидатів. Кандидатура Тарасюка була запропонована обласною організацією партії УДАР.
  • Генерал-майор міліції Віктор Швидкий очолив управління Міністерства внутрішніх справ у Волинської області. Про це 9 березня під час віче оголосив голова облдержадміністрації Григорій Пустовіт. Учасники віче неоднозначно зустріли цю новину. Також голова облдержадміністрації представив кандидатури на посади першого заступника Сергія Кудрявцева та заступника з гуманітарних питань Романа Карпюка. Представники громадських середовищ Луцького Майдану («Правий сектор», «Самооборона Майдану», «Автомайдан» та «Громадський сектор Майдану») розкритикували кадрову політику влади.

Джерело - ЦПАВК

Розповісти друзям: 
comments powered by Disqus