У Дніпрі обговорювали досягнення першого року використання місцевих е-петиції та шукали шляхи вирішення проблемних питань

У Дніпрі обговорювали досягнення першого року використання місцевих е-петиції та шукали шляхи вирішення проблемних питань

Асоціація відкритих міст 12 жовтня у Дніпрі провела другий регіональний семінар на тему: «Місцеві електронні петиції: досвід першого року, досягнення, проблеми та шляхи їх правового вирішення». У заході взяли участь представники програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), керівники міста Дніпра та Дніпропетровської ОДА, керівники міст та керівники структурних підрозділів міських рад з 17 міст сходу, центру та півдня України, що відповідають за роботу з електронними петиціями, експерти з е-демократії.

Учасники семінару обговорювали життєвий цикл е-петицій, проблеми ідентифікації громадян, труднощі підтримки петицій громадянами, які не мають навичок користування ІКТ, можливість поєднання петицій з бюджетами участі та багато інших питань, які стали актуальними за рік використання цього інструменту забезпечення участі громадян у виробленні владних рішень. Особлива увага була приділена міжнародному досвіду використання електронних інструментів участі громадян та інноваційним підходам до подальшого вдосконалення подібних інструментів. Символічно, що захід відбувався в приміщенні де створюються і розвиваються інновації – Space HUB за організаційної підтримки FeelGoodLabs Business Accelerator.

Після вітальних виступів організаторів і представників влади міста та області, знайомства учасників семінару, національний модератор «Єдиної системи місцевих петицій», експерт Асоціації відкритих міст Володимир Павлюк представив результати попереднього анкетування учасників семінару стосовно успіхів та проблемних питань місцевих е-петицій.

«До участі у семінарі зголосилась 41 особа, які заповнили відповідні анкети, зокрема, 38 представників органів місцевого самоврядування та 3 представники громадянського суспільства. З-поміж основних питань, які були задані респондентам: оцінка інструменту е-петицій, основні переваги та недоліки інструменту та, що потрібно удосконалити у роботі е-петицій», - зазначив Володимир Павлюк.

У результаті анкетування, в середньому учасники семінару оцінили звою задоволеність інструментом е-петиції у 6 балів за десятибальною шкалою. Причому, представники ОМС вище оцінили інструмент (6,3 балів), ніж представники ГС (5,7 балів). Що цікаво, що учасники семінару і у Луцьку і Дніпрі однаково бачать позитиви та недоліки е-петицій. З-поміж позитивних моментів впровадження е-петицій найчастіше називали: покращення взаємодії громадян з владою та підвищення активності самих громадян, е-петиції – додатковий та зручний інструмент впливу на владу, влада вчасно отримує сигнали від громадян щодо проблем, підвищення прозорості, запобігання інших форм протесту у громадян; серед негативних моментів: зловживання інструментом для лобіювання особистих питань, недосконала процедура ідентифікації користувачів, можливість підписувати петиції мешканцями інших громад.

Після вступної презентації В. Павлюка учасники розділились на 3 групи, які за допомогою експертів шукали варіанти вирішення 10 проблемних питань. В результаті цієї роботи учасники запропонували наступні пропозиції для їх впровадження у законодавство чи місцеві нормативно-правові акти:

  • Особи, що не мають доступу до мережі інтернет або не мають навиків використання ІКТ можуть створити чи підписати е-петицію написавши відповідну заяву у місцевому ЦНАПі, а працівники цього підрозділу, на основі цієї заяви, здійснюють відповідну дію замість такої особи;
  • Запровадження попередньої модерації та автоматичної перевірки створюваної петиції на предмет дублювання уже існуючих на відповідній платформі, запобігання створенню петицій, які не відносяться до компетенції відповідного органу влади;
  • Впровадження ідентифікації громадян на основі елекронно-цифрового підпису (ЕЦП) та BankID;
  • Публічне звітування по кожній розглянутій петиції (на сайті ОМС чи у місцевій пресі);
  • Створення спільної загальнонаціональної платформи е-петицій з можливістю переадресації петицій на інший орган (в т. ч. національний) у компетенції якого перебуває вирішення ініційованого питання;
  • Проведення рекламних кампаній з популяризації інструменту е-петицій у/на комунальних ресурсах (сайти ОМС чи партнерських ЗМІ, комунальні газети, рекламні площини);
  • Запровадження на відповідних платформах підказок при створенні е-петицій та можливості перегляду уже створених на платформі за ключовими словами;
  • Закладення відповідної суми (частки) при формуванні місцевого бюджету для вирішення питань піднятих у е-петиціях. Запровадження елементів співфінансування при реалізації е-петиції. Поєднання інструменту е-петицій з бюджетом участі.
  • Тимчасове блокування користувача за створення «некоректних» е-петицій;
  • Впровадження дисциплінарної відповідальності для відповідальних працівників за неякісний розгляд питання піднятого у петиції (відписку);
  • Узгодження терміну розгляду е-петицій з вимогами закону «Про доступ до публічної інформації».

Під час панельної дискусії на тему «Міжрегіональна співпраця та використання інструменту е-петицій на місцевому рівні» представники влади та експерти поділились з учасниками своїм досвідом та результатами досліджень і розробок у сфері е-демократії.

Виконувачка обов’язків заступника міського голови Дніпра Яніка Мерило зазначила: «На сьогодні Дніпро – один з лідерів у впровадженні електронної демократії. За останній рік ми багато чого зробили в місті, зокрема запровадили понад 100 електронних послуг та перевели майже всі закупівлі в систему ProZorro. І я дуже рада, що у нас є взаємодія з обласною владою, адже дуже важливо працювати над цими питаннями разом, а не паралельно».

Пані Мерило наголосила, що попри те що у багатьох петиціях піднімаються політичні та особистісні питання, має місце своєрідний тролінг органу місцевого самоврядування, все рівно не можна обмежувати демократію впровадженням BankID та інших інструментів, які зменшують участь громадян.

У Дніпрі система електронних петицій працює з лютого 2016 року. За цей час було подано 329 звернень. 12 з них набрали необхідну кількість голосів та були розглянуті міською радою. Ще одна петиція нині опрацьовується. Майже всі петиції, які розглянула міська рада, стосуються благоустрою міста. Зокрема, йдеться про звернення щодо будівництва льодової арени, створення велодоріжок, освітлення пішохідних переходів, запуску нічного транспорту в Дніпрі тощо.

 

Начальник Управління інформаційних технологій та електронного урядування Дніпропетровської ОДА Тетяна Шаповалова наголосила на проектах, які реалізуються у сфері е-демократії та е-урядування на рівні області, поділилась досвідом впровадження комплексних систем надання адміністративних послуг за допомогою ІКТ.

Міжнародним досвідом використання впровадження інструменту е-петицій поділилась з присутніми експерт з Швейцарії, радник з е-урядування Програми EGAP Йорданка Томкова. Вона розповіла про особливості впровадження та використання цього інструменту у Шотландії, Швейцарії, Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, Німеччині, Європейському Союзі та деяких інших країнах. 

«У 75 державах, у яких проводилось дослідження по використанню е-петицій, досвід, замученість громадян і наслідки їх впливу дуже різняться. Зокрема, найактивніше таким інструментом взаємодії з владою користуються у Швеції, де близько 78% населення хоча б раз за життя підписували електронні петиції, у Швейцарії – 73%, у Великій Британії – 68%», - зазначила Йорданка Томкова.

Результати опитування щодо рівня державно-регіонального та міжрегіонального політичного діалогу з електронного урядування та електронної демократії в Україні презентувала під час регіонального семінару експерт програми EGAP Валентина Дарнопих.

«В опитуванні взяли участь респонденти з усіх областей України. Основними завданнями опитування були: оцінка рівня існуючого національного діалогу з питань політики у сфері е-урядування та е-демократії; оцінка впливу регіонів сьогодні на національну політику з питань е-урядування; визначення механізмів, які використовуються з метою спільного обговорення між регіонами політичних уподобань у визначеній сфері», - розповіла експерт.

Відповідно до отриманих результатів, за словами експерта, з-поміж державних органів влади найвищий рівень взаємодії регіонів з Державним агентством з електронного урядування (15%), нийнижчий – з Верховною Радою України (1,4%). Також респонденти відповіли на питання, що заважає впливати регіонам на прийняття рішень у сфері е-урядування на державному рівні. Найчастіше – це відсутність відповідного законодавства, що регулює вплив регіонів на прийняття рішень на державному рівні, а також відсутність інституційної культури формування політики «знизу-вгору».

Також у результаті дослідження був визначений рейтинг областей за показником взаємодії з іншими регіонами. У ТОП-5 таких областей увійшли: Вінницька область – 26%, Дніпропетровська область – 20%, Львівська область – 18%, Одеська, Київська та Івано-Франківська області – по 15%, Волинська область – 13%. Рівень міжрегіональної взаємодії інших області експерти оцінили менше, ніж у 10%.

Модератор семінару, виконавчий директор Асоціації відкритих міст Михайло Наход презентував учасникам напрацьовані експертним середовищем пропозиції щодо внесення змін до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про звернення громадян».

«Зокрема, необхідно включити в закон «»Про місцеве самоврядування в Україні» пункти про те, що петицію, яка набрала необхідну кількість підписів, міський, селищний, сільський голова, або голова обласної, районної, районної і місті ради направляє у виконавчий орган ради не пізніше, ніж через три робочі дні після її отримання. Виконавчий орган місцевої ради, у свою чергу, готує проект рішення, який направляється на розгляд чергової сесії місцевої ради або чергове засідання виконавчого комітету. А на розгляд цього рішення обов’язково запрошуються автори петиції», - зазначив експерт.

Для обговорення учасникам було запропоновано і інші зміни до законодавства.

Про можливості нормативно-правового врегулювання та успішного розвитку інструменту  е-петицій на місцевому рівні на основі досвіду міста Києва розповідав керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА, експерт групи «Е-Демократія» Реанімаційного Пакету Реформ, учасник Ради КиївСмартСіті Сергій Лобойко.

Зокрема експерт у своєму виступі звернув увагу представників міст на те, що згідно чинного Закону: відповідь у перші 10 робочих днів вимагає лише визначення позиції влади по суті успішної петиції – її підтримка, чи не підтримка; відповідь має підписуватися виключно головою відповідної громади чи ради; у разі підтримки петиції має розпочинатися робота з її реалізації.

С. Лобойко відзначив, що те як ОМС організував процес роботи з петиціями, діалог та співпрацю з її авторами і їх прихильниками – стає індикатором для людей. Прикладом намагань експертів і міста відпрацювати ефективну модель роботи з петиціями є Київ, де йде постійна робота над вдосконаленням відповідної нормативної бази.

«Хоча в Законі є що вдосконалювати, але на цьому етапі розвитку даного інструменту е-демократії в Україні на місцевому рівні краще сфокусуватися на відпрацюванні нормативної бази – бізнес-процесі, поєднання з дотичними інструментами, обміні кращими практиками. А на цій основі – чіткого усвідомлення чого саме бракує у законодавстві – готувати відповідні зміни» - вважає експерт.

На завершення заходу присутні представники від органів місцевого самоврядування внесли наступні пропозиції для покращення інструментів е-демократії та міжрегіональної співпраці:

-          розробити навчальний онлайн-курс з е-демократії, включно з процедурами розгляду е-петицій та відеороликами про права та обов’язки різних учасників цього процесу;

-          проводити регулярні навчання в регіонах для громадських активістів стосовно підготовки, лобіювання та реалізації е-петицій;

-          розробити практичні рекомендації для усіх учасників задіяних у життєвому циклі е-петицій;

-          створити дискусійний майданчик (онлайн та офлайн) для обміну досвідом та розробки пропозицій з вдосконалення інструментів е-участі громадян;

-          забезпечити регулярні зустрічі (1 раз на півроку) представників ОМС з керівництвом Державного агентства з питань е-урядування та профільним комітетом Верховної Ради України для покращення взаємодії та спільного вироблення рішень з питань впровадження інструментів е-урядування та е-демократії.

Захід був організований Асоціацією відкритих міст за сприяння FeelGoodLabsBusinessAccelerator в рамках програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), що фінансується Швейцарською Конфедерацією та виконується Фондом Східна Європа, Фондом InnovaBridge у партнерстві з Державним агентством з питань електронного врядування.

Розповісти друзям: 
comments powered by Disqus