Експерти озвучили основні ризики реалізації транскордонних україно-білоруських проектів на Волині

Експерти озвучили основні ризики реалізації транскордонних україно-білоруських проектів на Волині

Серед вісімнадцяти проектів, які перемогли у конкурсі транскордонної Програми  «Україна Білорусь», дев’ять - пов’язані із Волинською областю. Водночас, є чимало ризиків, які загрожують ефективності реалізації цих ініціатив.

Про це стало відомо під час круглого столу у вівторок, 24 липня, який відбувся за результатами моніторингу вищезгаданої Програми на Волині.

«Реалізація даної Програми надзвичайно важлива для економічного та культурного розвитку нашої області. Також, завдяки їй проводяться «м’які» заходи, що сприяють порозумінню сусідніх народів та підвищується довіра до міжнародної технічної допомоги. Водночас, і нині, і надалі, якщо Програма буде продовжена на наступні роки, є над чим працювати», - зазначив організатор заходу, менеджер громадської організації «Центр Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» Дмитро Безвербний

На його думку, основні ризики, які загрожують ефективності проектів Програми “Україна-Білорусь” - це затримка в підписані грантових контрактів, що зменшило час для реалізації проектів; надмірний владний контроль реалізації ініціатив-переможців Програми в Білорусі; низьке інформаційне висвітлення реалізації Програми та проектів у ЗМІ.

Виконавці проектів, які взяли участь в обговоренні, погоджуються, із вищезгаданими ризиками, водночас налаштовані позитивно.

«В рамках нашого проекту «Транскордонні водні інспектори» на річках Стохід та Прип’ять облаштують 20 екологічний постів, на яких чергуватимуть волонтери. Вони шукатимуть місця скупчення сміття на річках, а також аналізуватимуть хімічний склад води. Через затримку в підписанні грантових контрактів, наш проект теж починається із затримкою. Але ми оперативно працюємо, щоб надолужити втрачений час», - зазначив керівник ГО «Світ навколо нас» Віталій Веремчук.

Чи буде продовжуватися ця Програма після реалізації проектів? Чи буде оголошено новий Конкурс. Наразі важко дати відповідь на ці питання, але всі учасники заходу погодилися, що продовження цієї міжнародної транскордонної ініціативи є важливим для розвитку прикордонних регіонів та для поглиблення співпраці між Україною та Білорусією

“Аналогічний моніторинг, який сьогодні представлено в Луцьку, в рамках проекту «Посилення впливу громадськості на розвиток територіального співробітництва України, Білорусі та Молдови» здійснювався у восьми прикордонних областях нашої держави та передбачав аналіз реалізації не тільки Програми “Україна-Білорусь, а й “Україна-Молдова”. Мета цього проекту - удосконалення практики надання та використання допомоги Україні з боку ЄС. Тому, усі напрацювання ми передамо у відповідні європейські структури, щоб вони могли врахувати наші рекомендації в майбутньому”, - заявив представник  ГО “Центр транскордонного співробітництва” (Чернігів) Борис Уваров.

Довідково:круглий стіл проходитиме в рамках проекту «Посилення впливу громадськості на розвиток територіального співробітництва України, Білорусі та Молдови», який реалізується ГО «Центр транскордонного співробітництва» (м. Чернігів) в партнерстві з УНП ФГС СхП та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія» (http://www.irf.ua/programs/eu/civicsynergy/). Метою проекту «Посилення впливу громадськості на розвиток територіального співробітництва України, Білорусі та Молдови» є вдосконалення практики надання та використання допомоги Україні з боку ЄС через програми територіального співробітництва «Молдова-Україна» та «Білорусь-Україна», адвокація шляхів подолання бар’єрів, що виникли під час їх реалізації та подальшого розвитку транскордонної співпраці. Проект реалізується у Чернігівській, Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Чернівецькій, Вінницькій та Одеській областях.

Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково  відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Джерело - ЦПАВК

Розповісти друзям: 
comments powered by Disqus